Легендарний форвард, віце-чемпіон Європи 1988 року, у свої сорок років першим із вітчизняних тренерів вже встиг здобути почесний трофей у тренерській кар’єрі – у сезоні 2002-2003 років афінський “Олімпіакос” здобув звання чемпіона Греції. Зараз Олег Протасов вчиться на тренерських курсах у Києві.

  Любителі шкіряного м’яча Закарпаття (та й, мабуть, інших областей Західної України) радо зустріли звістку про підвищення команди в класі. Адже заміна львівським «Карпатам», які залишають вищу лігу, у західному регіоні знайшлася. Про перспективи «Закарпаття» у вищій лізі розповідає головний тренер клубу Віктор Ряшко.

- Олегу, кажуть, українські тренерські ліцензії не цінують в Європі?

- Офіційно вони визнані, як професійні тренерські ліцензії. Коли я працював в “Олімпіакосі”, диплом мені пригодився, позаяк у Греції таких курсів немає. Кілька років тому я отримав ліцензію у Києві, зараз її слід поновити.

- Ваші колишні одноклубники успішно реалізують себе на теренах СНД: Михайличенко і Дем’яненко в Києві, Заваров – у Казахстані, Литовченко – в Харкові. У вас не виникало бажання попрацювати десь удома?

- У мене були пропозиції з Греції, Кіпру та Росії. Але детально розглядатиму їх десь наприкінці літа. Хочу трохи відпочити вдома з сім’єю – дружина захотіла побачити друзів, та й діти повинні трохи з батьківщиною познайомитись. Я встиг поспілкуватись зі старими друзями: Литовченком, Дем’яненком, Балем.

- А хто зараз займається з дітьми у вашій школі “Protasov club“ у передмісті Афін?

- Там працюють три тренери-греки, адже з дітьми потрібно спілкуватись їхньою рідною мовою.

- Зараз багато говорять про успішний виступ збірної Греції на чемпіонаті Європи? (розмова відбулась напередодні півфіналу Греція – Чехія. – Авт.)

- Я б не стверджував, що грецький футбол перебуває на піднесенні. Навіть навпаки – там переживають застійний період. Успіх збірної в Португалії – це передусім заслуга німецького фахівця Отто Рехагеля і збіг обставин, який дозволив зібрати в одну команду гравців, які непогано проявили себе за кордоном: Харістеас (“Вердер”, Німеччина), Врізас (“Фіорентина”, Італія), Ніколаїдіс (“Атлетико”, Іспанія), Янакопулос (“Болтон”, Англія), Дабізас (“Лестер”, Англія). Тому вони не знітились у грі з титулованими командами. На додаток - трохи везіння і добротна гра в захисті та на контратаках, яку поставив Рехагель.

- Зараз, особливо в російській пресі, розгорнулась дискусія щодо необхідності залучення до роботи в збірних та клубах тренерів-легіонерів?..

- Я сумніваюсь, що іноземний фахівець зможе призвичаїтись до місцевого менталітету. Припускаю, що в тренера-легіонера щось може вийти, але шанси в нього невеликі. У кращому випадку - це мусить бути досвідчений наставник.

- У свої сорок років ви вже встигли у тренерській кар’єрі здобути з “Олімпіакосом” звання чемпіона Греції, відчути смак Ліги чемпіонів і гіркоту відставки…

- Робота головним тренером в “Олімпіакосі” дала мені неоціненний досвід. Не кожному щастить працювати в клубі, який ставить перед собою завдання здобути чемпіонство, потрапити до Ліги чемпіонів.

- У Греції глядачі досить різко реагують на поразки?..

- Глядачі бажають лише перемог. Але, на щастя, після відставки мене не закидали камінням і не спалювали автомобіль. Інша справа, коли все добре, то тренера провідного клубу показують по телебаченню більше, ніж прем’єр-міністра. Але тут важлива не сама персона наставника, а його поза.

- У Греції, як і в Україні, за великим рахунком, лише два клуби претендують на чемпіонство. Тож, на вашу думку, який чемпіонат сильніший?

- Рівень чемпіонатів приблизно однаковий. Я не дуже добре знаю 17-18-річних футболістів, однак в Україні зараз немає такого сузір’я талантів, як за часів СРСР, коли до збірної входили гравці з Києва, Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Львова, Луганська, Харкова, Криму.

- Ви свого часу грали під керівництвом Олега Блохіна, який вас, Геннадія Литовченка і москвича Юрія Савичева власне і запросив в “Олімпіакос”. Як ви оцінюєте шанси його теперішньої команди – збірної України?

- Нічого нового я не скажу: потрібно працювати, награвати команду, підбирати гравців. Сьогодні не варто вимагати від Блохіна результату, а дати йому можливість попрацювати на перспективу. В силу обставин зараз кістяк національної команди становлять гравці “Дніпра”, але тому, що в Євгена Кучеревського на поле виходять лише українці. Повинні залучати до збірної й легіонерів, але їх кількість не має перевищувати якісь логічні цифри. Але це все розмови. Думаєте, в Англії всі задоволені, що в “Челсі” не грають англійці?

- Ви є володарем “Срібної бутси” кращого бомбардира Європи (1985) і “Бронзової бутси” – бомбардира чемпіонату Європи (1988), тож оцініть сучасних форвардів.

- У Португалії мені сподобалися Руні, Ністелрой, але багато хто й розчарував – Анрі, Вієрі. Але не на кожному турнірі вдається зіграти у повну силу. Загалом, я не вболіваю за якусь команду – просто спостерігаю за футболом із задоволенням. Тому й не робитиму прогнозів на чемпіонство.