|
МАКСИМ ШАЦЬКИХ: "НАШІ ПЕРЕМОГИ - ПОДЯКА ЛОБАНОВСЬКОМУ"
Закінчилася трисерійна футбольна драма "ДИНАМО" - "ШАХТАР". Вихованці Михайличенка впродовж десяти днів зуміли тричі обіграти свого принципового суперника. Чи не найбільший внесок у загальний успіх своєї команди зробив узбецький легіонер Максим Шацьких. Самеме завдяки "золотому"голу цього нападника "ДИНАМО" вибороло почесний Кубок Лобановського.
Зумів Максим Шацьких "розписатися" у воротах гірників й у календарній грі чемпіонату України. А у фіналі Кубка України саме він -- у доданий арбітром час -- віддав точну передачу Діого Рінкону, який встановив остаточний рахунок. Наш київський узбек нині близький до того, щоб вдруге у своїй кар'єрі стати найкращим голеадором чемпіонату України. Одразу після завоювання Кубка України 24-річний форвард дав ексклюзивне інтерв'ю кореспондентові "Експресу".
"НАШІ ПЕРЕМОГИ МИ ЩЕ НЕ СВЯТКУВАЛИ"
-- Максиме, після гри в Києві автобус з гравцями "Динамо" під бурхливі овації столичних уболівальників вирушив у невідомому вболівальникам напрямку. Цікаво було б довідатися, куди ж поїхали тріумфатори.
-- Так, у Києві після недільного матчу нас гаряче вітали. У такій атмосфері навіть не хотілося покидати НСК "Олімпійський". Утім, фани нас так щиро підтримують після кожної перемоги. Звичайно, ця була особливою. Одразу після матчу клубний автобус розвіз футболістів по домівках. У понеділок ми мали вихідний, а вже у вівторок, о тринадцятій годині, знову всією командою зібрались у Кончі-Заспі.
-- А як же зі святкуванням трьох перемог?
--Повір, жодних святкувань не було. У неділю ввечері після такого виснажливого матчу нам було не до святкувань, а у понеділок кожен відпочивав у колі сім'ї. Та й відзначати принципові перемоги над "Шахтарем" ще зарано. Вже дочекаємося закінчення чемпіонату, коли настане сезон відпусток, тоді організуємо якусь вечірку. А нині нам не до святкування. Готуємося до матчу із запорізьким "Металургом" (цей поєдинок відбудеться сьогодні.-- Авт.).На перемозі над "Шахтарем" життя футболіста не закінчується...
"РАДИЙ, ЩО ХОЧ ТРОХИ ВІДДЯЧИВ ВАСИЛЬОВИЧУ..."
-- Команді тричі протягом місяця вдалося здолати нинішнього чемпіона України. Яка з цих перемог найважливіша?
-- Найважливішої немає. Усі ці ігри мали велике значення для "динамівців". Не знаю, як для "Шахтаря", а для "Динамо" всі три поєдинки були на вагу золота. Донбасівці собі дозволили відпочити у фіналі Кубку Лобановського. Ми ж цього робити не мали права. Це був, так би мовити, святий турнір, і лише перемогою ми бодай трохи віддячили Васильовичу за наше виховання.
-- Багато вболівальників вважає, що "Шахтар" вчинив негарно, виставивши на фінальну гру дублерів...
-- Я не візьмуся давати оцінку керівництву "Шахтаря". Вони повелися логічно, дозволивши гравцям "основи" відпочити. Це їхнє право, їхня політика. Цим учинком вони не принизили київського "Динамо". Нас не обходить кадрова політика суперника. Повір, перед кожним із цих трьох матчів ми були певні своєї перемоги.
-- Ти нині конкуруєш з Олексієм Беликом та Олегом Венг-линським у боротьбі за звання найвлучнішого форварда нашого чемпіонату. Хто з них, на твою думку, сильніший?
-- Не знаю. Я не марю мрією стати найкращим бомбардиром. Просто на кожну гру виходжу з великим бажанням відзначитися. Бажання просте -- забити якнайбільше голів за "Динамо", і при цьому команда має перемогти. Якщо мій показник буде найкращим, мені, звісно, буде приємно.
-- Чи не дивуєшся, що Венг-лииський у "Динамо" не міг нарівні з тобою конкурувати, а, перейшовши у "Дніпро", може відібрати у тебе звання найкращого голеадора України?
--Я дуже радий за Олега. Ми з ним не знайомі. Так, тренувалися разом, але він лише час від часу потрапляв у число запасних. Ми ніколи з ним не спілкувались. Змінивши клуб, він почав забивати. Видно, "Дніпро" -- його команда.
"МОЇ ДОНЕЧКИ -МОЄ БАГАТСТВО"
-- Максиме, 1999 року керівництво київського "Динамо" назвало твоє придбання одним із найвдаліших за останні роки. Чи задоволений ти своєю грою під час перебування у Києві?
-- Я забив понад шістдесят голів, став найкращим форвардом чемпіонату України, та, загалом, своєю грою у "Динамо" не задоволений. Гадаю, я міг би показати більше за те, що вже показав. Сподіваюся, моя найяскравіша гра у футболці "Динамо" ще попереду.
-- Як тобі ведеться у збірній Узбекистану?
-- Регулярно одягаю футболку своєї збірної. Востаннє виступав у товариській грі зі збірною Білорусі. Нині ми готуємося до Азіатських ігор.
-- А коли навідаєшся до рідного Узбекистану?
-- Навіть і не знаю. Я два-три рази на рік відвідую рідний край. Сподіваюсь, влітку разом зі сім'єю приїду в Узбекистан. Нині маю гостя з Ташкента. На фінал Кубка України приїхав мій шурин Дмитро. Тепер гостює в нас, у Києві.
-- Як я зрозумів, твоя дружина-- узбечка.
-- Так, вона родом зТашкента. Саме там ми познайомилися. Тепер ми разом живемо в Києві і виховуємо двох гарненьких донечок
-Рінату та Крістіну. Саме вони -- найбільше моє багатство.
"Експрес"
|
|
