НА КАВКАЗ  З ОПТИМІЗМОМ

Хоча півзахиснику донецького "Шахтаря" Анатолієві Тимощуку всього двадцять три роки, у збірній        України він вважається ветераном. Матч зі збірною Ірану став для капітана гірників двадцятим у жовто-синій футболці національної команди.

7 вересня наша команда розпочне чергову відбіркову компанію до чемпіонату Європи виїзним матчем у Вірменії. Який настрій у "збірників" після програшу іранцям? Напередодні матчу української команди з вірменською збірною кореспондент  газети "Експрес" зустрівся з Анатолієм Тимощуком.

-- Анатолію, матч з Іраном мав стати генеральною репетицією збірної України перед стартовим поєдинком відбір-кового раунду у Вірменії. Але результат та гра, яку показала наша команда, налаштовують на сумні думки. У чому причина такої невиразної гри українців?
-- Головна причина того, що збірна у грі з іранською командою не показала усе, на що здатна, -- переповнений лазарет. Як на зло, сім гравців основного складу збірної травмовані. Серед них Шевченко, Гусін, Несмачний, Дмитрулін, Головко, Парфенов та Ващук. Тому на збір перед матчем з Іраном тренерський штаб команди викликав багато новачків. За короткий час футболісти не встигли, як то кажуть, зігратися. Це далося взнаки у першому таймі матчу, коли ми припустилися багатьох помилок.
Після перерви командна гра більш-менш налагодилася, і біля воріт іранців почастішали небезпечні моменти. Та нападникам бракувало влучності. Бажання новачків добре зарекомендувати себе вже у першому матчі часом заважало їм правильно оцінити ситуацію на полі. Втім, згодом, коли гравці наберуться досвіду, це мине.
-- Захист української збірної вперше мав такий вигляд: лі-беро Скрипник, стопер Попов, зліва -- Тимощук, справа -- Коновалов. Чи не логічніше було випустити на поле Якс-маницького, який у своєму клубі діє на позиції ліберо, а не переводити на це місце номінального лівого захисника Скрипника?
-- Я не маю права коментувати дії тренерського штабу збірної України. Тренери керуються своїм розумінням, і саме їм відповідати за результат команди. Скажу лише, що перед матчем з командою Ірану розглядали мою кандидатуру на місце останнього захисника, але я сказав, що не маю досвіду гри на цій позиції й не знаю, як у мене складеться гра. Тренери врешті спинили свій вибір на Скрипнику. На мою думку, Якс-маницький не зіпсував би гри збірної. Та й Старостяк міг би зіграти справа, а Коновалов був би корисніший у півзахисті. Та, наголошую, це моя думка.
-- Вам у цьому матчі також належало змінити амплуа -- з опорного півзахисника перекваліфікуватися у лівого захисника. Чи важко далася така перестановка?
-- Неважко, адже, якщо пам'ятаєте, свого часу я грав на цій позиції. У товариському матчі збірних України та Грузії теж діяв у захисті, але -- справа. А розпочинав свою кар'єру футболіста... форвардом! На мою думку, якщо ти справді хочеш грати у футбол, то будеш корисний на будь-якій ділянці поля.
-- Анатолію, хто з молодих футболістів справив на вас найкраще враження?
-- Важко скзати, адже ми мало часу провели разом -- лише два дні. Хочу відзначити прогрес львів'янина Кабанова. Я пам'ятаю його ще з минулого сезону, коли він лише епізодично з'являвся у складі "Карпат". Уже цього сезону він своєю грою зумів забронювати за собою місце в основному складі львівського клубу. Та й на тренуваннях збірної він зарекомендував себе якнайкраще. Шкода, що не вдалося йому вийти на поле. Сподобалися Луценко та Калиниченко.
-- Через травму Шевченка найбільший тягар відповідальності в атаці збірної України лягає на плечі Воробея. Але, судячи з Андрієвої гри у матчі з Іраном, у нього рецидив давньої хвороби -- погана реалізація гольових моментів...
-- Я не можу пояснити, чому так стається. На тренуванні Андрій працює шалено. Та й під час гри виконує великий обсяг роботи -- багато рухається, пропонує себе для пасу, допомагає іншим партнерам забивати. Але йому чомусь не щастить. Доречі, тренерів не лише збірної хвилює ця проблема. Скала теж нею стурбований.
-- До речі, чи ви обговорюєте справи збірної з головним керманичем "Шахтаря"?
-- Синьйор Скала ніколи не дозволяє собі аналізувати гру збірної при нас. Вважає це некоректним. Але оминути тему нашої національної дружини, звісно, не може. Після гри з іранцями він нас підтримав, сказав, щоб ми не розчаровувалися, адже буває всіляко. Зокрема, італійці у рідних стінах поступилися середнячкам -- збірній Словенії
-- Анатолію, до офіційного старту нашої збірної у відбір-новому циклі чемпіонату Європи залишилося трохи більше як тиждень. З яким настроєм поїдете до Вірменії?
-- Гадаю, нам під силу здобути у Єревані три очки. Впевнений, що відновляться деякі травмовані гравці основи збірної. Та й збір перед Вірменією триватиме цілий тиждень. За цей час ми зуміємо налагодити командну гру. Тому на Кавказ поїдемо з оптимістичним настроєм.
                                                                                                                                                                 Ігор ЦИГАНИК
                                                                                                                                                                 газета "ЕКСПРЕС"